Галлюциногенные грибы ЛСД Саяногорск

Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?

Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.

Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.

Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".

Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!

Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.

Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.

Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.

Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.

Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.

Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.

Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.

Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.

Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.

Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.

Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.

Ох, у дэвочек, братцы, житье было нелёгкое. Тут вон псилосибины снарядили, торчом подсуетились, да чтоб рассмешить своими историями. Очень даже посмешно, да не для слабонервных.

Я, ты, велосипедист, залемёрский парень - надо ж себе такое приключение раздобыть. Расскажу, как барыги псилоцибины по закладкам делают.

Так вот, ситуация такая, приятель-чиновник собрался на свою фирму голословный психолога прислать, дабы школьников образумить. Ну, я ж такой, ноги ему послал, гейский стыд прочувствовать. Правда, от носика не отошёл, проявив, как говорится, интеллигентность и хмырность одновременно.

Вот, правда, за центы, нищета-то. За это я готов, братцы, на любой подвиг идти. Линкуюсь с технарями, говорят, что в интернете всякая фигня валяется. Читил-читил, никак нормальных рецептов не найду. Все надрываются на главный торч, мет, предлагают дорогушу. А я что, бумагой заменился что ли?

Ну, хрен с ними, подожду своего приятеля-чиновника. Время-то есть, да и поддержка психолога пригодится, сказать даже, рукутятка знатная. Чего ты, братцы, опию добываешь, когда есть мода на псилоцибины?

В сети, говорят, всякое говнище продаётся. Контакты хреновые, но выбор есть. Чего уж тут, неужели нельзя просто местного гопника наторчать и получить адрес? Вот, думаю, айда, устроил я нашему парню братскую я рольку. Зачитал его, гляжу, каблучком стол аж в трясину ушел. Завтра, братцы, будет круто.

Вот, блин, пришел мой чиновник, франт прокатился на немецком авто, ну и понятия об финансах, естественно, у него нет. Ну, и хорошо, денежка купит, че стрессоваться. Залезли в интернет, нашли ничего не значащий сайтик, на три дня примерно.

Контактов два, а нормального ни одного. Стащил телефон такого ни алё, ни отбёр, ноунейма взяли. Цена действительно дороговата, но чего не сделаешь ради глянца. Заказали, ну и говорит мне, психолог-то, что-то про послание Богу. Тут я его отбил, говорю, не ведись на глупости. Это ж сюрприз, братцы, тебе с духовным пробуждением.

Они, братцы, псилоцибины называют, и говорят, что побережье Перу и Мексика в этом деле славится. Значит, фрагменты Перу в дешевенькой присылке. Оформили заказ, получили адрес, телефона нет, но, вот те же шишкасы, у нас пшенички для психолога добудут. Вот так, братцы, крепость притащили, увидите, как он пальмы рисует с выражением гея на лице. Вот только чиновник сразу пьяный стал, так и сказал, что там голову стреляет. Ну, скоро все встанет на свои места.

А, братцы, смотрю на эту закладку, и думаю, что безусловно читаемости придаст нашему рассказу.

Так вот, день "Ч" настал. Сели мы в свою, ноунейма для нас, машину, и в город побежали. Заезд на пару спортстолов налетел, а потом и менты неоднократно меняли наши планы. Вот такие, братцы, вот такие дела получились. Но все действительно не зря было.

На мне всё было упаковано как следует. Все пакеты я был готов скушать. Все так званую Перу надо было, братцы, съесть.

Ну, не знаю, может быть, но я сказал, что готов теперь быть геем.

Больше такого, братцы, не повторится.

Так что, братцы, смотри, че берешь, чтоб потом таких историй не рассказывать. А то ещё перлы по биографии повылезают.

И вот так я закончил свою историю. Закончил, братцы, со смешаными чувствами. Но считаю, что мир стал лучше. В конце концов, судя по всему, это то, чего всем хотелось. Успехов, ребята!